звалювати

звалювати
-юю, -юєш, недок., звали́ти, звалю́, зва́лиш, док., перех.
1) Ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змушувати падати, перекидати кого-, що-небудь. || Убивати або підстрелювати. || Зрубувати, скошувати. || Руйнувати, розламувати. || перен., розм. Перемагати кого-небудь. || перен. Позбавляти здатності триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). || безос.
••

Зва́лювати з ніг — а) ударом, поштовхом змушувати падати кого-небудь; б) виснажуючи, знесилюючи кого-небудь, позбавляти здатності триматися на ногах, змушувати лягати (про хворобу, сон, переживання і т. ін.).

2) Скидати що-небудь велике, важке (вантаж, ношу) з чогось, кудись, на щось. || розм. Необережно скидати що-небудь із чогось. || Скидати що-небудь безладно в одне місце.
3) Накладати що-небудь велике, важке або класти безладно кого-, що-небудь на когось, щось.
4) на кого, перен. Перекладати що-небудь обтяжливе (справи, обов'язки, відповідальність і т. ін.) на когось. || на що. Пояснювати щось чим-небудь, знаходити якусь причину.
5) рідко. Відхиляти вбік що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "звалювати" в других словарях:

  • звалювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… …   Словник синонімів української мови

  • скидати — I = скинути 1) (кидати кого / що н. униз / з чогось), опускати, опустити, зіштовхувати, зіштовхнути; змахувати, змахнути (рукою); валити, звалювати, звалити (що н. велике, важке); звергати, зверг(ну)ти (із силою) 2) (одяг, взуття, щось пов язане …   Словник синонімів української мови

  • вирубувати — ую, уєш і вируба/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рубати, аю, аєш, док., перех. 1) Рубаючи, звалювати з кореня все на якій небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими небудь ознаками. 2) Рубаючи, виймати,… …   Український тлумачний словник

  • звал — у, ч. 1) Дія за знач. звалювати 1). 2) рідко. Те саме, що звалище 2). 3) рідко. Те саме, що завал 2) …   Український тлумачний словник

  • звалити — див. звалювати …   Український тлумачний словник

  • звалювання — I я, с. Дія за знач. звалювати і звалюватися I. II я, с. Дія за знач. звалюватися II …   Український тлумачний словник

  • звалюватися — I ююся, юєшся, недок., звали/тися, звалю/ся, зва/лишся, док. 1) Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док. Лягати, падати від утоми …   Український тлумачний словник

  • зрізувати — ую, уєш і зріза/ти, а/ю, а/єш, недок., зрі/зати, зрі/жу, зрі/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати що небудь від чогось (перев. верхню частину). || Спилювати, зрубувати. || Знищувати, змітаючи з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). ||… …   Український тлумачний словник

  • навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»